На вулиці Італійській, неподалік від Одеської філармонії та готелю «Бристоль», стоїть будинок, повз який важко пройти байдуже. Навіть серед парадної забудови історичного центру палац Абази вирізняється особливою урочистістю. Його фасад нагадує міську резиденцію європейського аристократа, а за важкими дверима ховаються мармурові сходи, старовинна ліпнина та музейні зали.

Сьогодні за адресою вулиця Італійська, 9 працює Одеський музей західного і східного мистецтва. До перейменування вулиці у 2024 році одесити знали цю адресу як Пушкінську, 9. Але задовго до появи музею тут влаштовували прийоми, бали та світські вечори.

Для кого побудували палац Абази

Будівлю звели у 1856–1858 роках для Олександра Михайловича Абази — заможного землевласника та негоціанта, який належав до відомого роду молдавського походження. Проєкт створив архітектор Луї, або Людвіг, Сезар Оттон — представник петербурзької архітектурної школи, який залишив помітний слід у забудові Одеси середини XIX століття.

У публікаціях про будинок іноді зустрічаються інші імена власника, зокрема державного діяча Олександра Агеєвича Абази. Одеські дослідники архітектури вважають це помилкою: замовником резиденції був саме Олександр Михайлович Абаза.

Родове походження господаря нагадує декоративний знак над воротами з боку Грецької вулиці. Там збереглося зображення голови тура — елемента історичної молдавської геральдики. Для випадкового перехожого це лише незвична деталь, а для уважного одесита — своєрідний підпис першого власника будинку.

Резиденція для балів і прийомів

Палац Абази будували не як звичайний прибутковий будинок, яких у старій Одесі було чимало. Це була представницька міська резиденція, розрахована на урочисті прийоми, вечори та бали.

Уявити атмосферу того часу неважко. Екіпажі під’їжджали до воріт, гості проходили до просторого вестибюля, а далі підіймалися парадними сходами до залів. Будинок мав демонструвати становище й добробут господаря ще до того, як відвідувачі потрапляли до вітальні.

Сучасники вважали резиденцію однією з помітних міських пам’яток. Одеський краєзнавець Олександр Дерібас згадував будинок Абази у своїх описах старої Одеси.

Чим особлива архітектура палацу

Палац Абази часто називають бароковим, хоча його архітектура складніша за один визначений стиль. У композиції будинку поєдналися форми французького бароко, елементи ампіру, рококо та характерного для XIX століття історизму.

Фасад не перевантажений декором, але виглядає урочисто завдяки симетрії, високим вікнам, пілястрам і пластичному оздобленню. Будинок добре вписаний у щільну забудову кварталу, хоча за масштабом і характером одразу видає своє палацове походження.

Найцікавіше починається всередині. У вестибюлі збереглася знаменита парадна драбина з каррарського мармуру. Її конструкція справляє враження легкої та майже невагомої: сходові марші розходяться в різні боки й утворюють ефект завислої в просторі споруди.

Саме біля цієї драбини варто затриматися, а не поспішати одразу до картин. Камінь, вигини маршів, старі поручні та висота вестибюля дають змогу відчути, яким був будинок до появи музейних вітрин.

В інтер’єрах також збереглися ліпні прикраси, різьблені деталі, бронзова фурнітура та залишки парадного оздоблення. Частина кімнат змінила вигляд через численні перебудови, але загальний характер міської резиденції XIX століття все ще добре читається.

Що сталося з палацом після від’їзду Абази

Олександр Абаза прожив у будинку недовго. Після його від’їзду з Одеси резиденцію придбали представники банкірського дому Рафаловичів — однієї з найвідоміших фінансових родин міста.

Згодом банкірський дім зіткнувся з фінансовими проблемами, а будинок перейшов у міську власність. Уже наприкінці XIX століття його використовували не як приватне житло, а для громадських та адміністративних потреб.

У різні роки тут розміщувалися Одеська судова палата, канцелярія місцевого управління Червоного Хреста та інші установи. За даними історичних довідок, судова палата працювала в колишньому палаці щонайменше з 1880-х років.

Для будівлі це був важливий перелом. Вона перестала бути закритою резиденцією однієї родини й поступово стала частиною громадського життя Одеси.

Як у палаці з’явився музей

Одеський музей західного і східного мистецтва заснували 1924 року. Основою його фондів стали приватні колекції, зібрані в Одесі у 1919–1920-х роках Комітетом охорони пам’яток мистецтва та старовини. До нового музею також передали твори з міського музею витончених мистецтв і кабінету історії мистецтв Новоросійського університету.

Пізніше колекцію поповнювали надходження з інших музеїв і приватних зібрань. Під одним дахом опинилися західноєвропейський живопис, графіка, скульптура, античні пам’ятки та мистецтво країн Сходу.

Так колишні бальні та парадні зали отримали нове призначення. Там, де колись збиралося одеське товариство, почали виставляти картини, старовинну порцеляну, меблі, гравюри й східні артефакти.

Це рідкісний випадок, коли історична будівля та музейна колекція не сперечаються між собою. Палацові інтер’єри стали природним тлом для мистецтва різних епох.

Що можна побачити в музеї

Колекція музею поділена на три основні напрями: мистецтво Західної Європи, мистецтво країн Близького й Далекого Сходу та античне мистецтво.

У західноєвропейських залах представлені живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткові предмети та старовинні меблі. Східна частина експозиції знайомить із культурою Китаю, Японії, Індії, Ірану, Тибету та інших регіонів.

Античний відділ існує від часу заснування музею. У ньому зберігаються зразки давньогрецької кераміки, римського скла, мармуровий рельєф і відливи з відомих творів античної скульптури. Частину предметів передали з інших державних музейних зібрань.

Проте знайомство з музеєм не варто зводити лише до переліку експонатів. Тут цікаво дивитися й на самі зали: дверні отвори, стелі, сходи, пропорції кімнат і старовинні декоративні деталі.

Палац Абази під час повномасштабної війни

Будівля музею розташована в історичному центрі Одеси, який неодноразово зазнавав російських ракетних і дронових атак. Через безпекову ситуацію режим роботи музею, доступність окремих виставок і правила відвідування можуть змінюватися.

Перед візитом варто перевіряти актуальні повідомлення музею. Частину найцінніших експонатів можуть не виставляти з міркувань безпеки, а заходи іноді переносять або проводять у зміненому форматі.

Де розташований палац Абази

Палац міститься в історичному центрі Одеси за адресою:

вулиця Італійська, 9
Стара назва адреси — вулиця Пушкінська, 9.

Найзручніше йти сюди пішки від Дерибасівської, Грецької площі або Одеського оперного театру. Поруч розташовані філармонія, музей Олександра Пушкіна, готель «Бристоль» та інші відомі споруди старого міста.

Графік роботи, вартість квитків і доступність експозицій необхідно уточнювати безпосередньо перед відвідуванням, оскільки вони можуть змінюватися.

Чому палац Абази варто побачити

У туристичних маршрутах Одесою палац Абази часто залишається в тіні Оперного театру, Воронцовського палацу чи Пасажу. Дарма. Це одна з тих будівель, де історія міста відчувається не через меморіальну дошку, а через сам простір.

За півтора століття будинок встиг побути приватною резиденцією, осередком світського життя, власністю банкірів, адміністративною установою та музеєм. При цьому він не втратив головних рис палацового інтер’єру.

Сюди варто прийти навіть тому, хто не вважає себе знавцем живопису. Спершу подивитися на фасад, знайти родовий знак над воротами, пройти до мармурової драбини, а вже потім переходити від залу до залу.

Палац Абази — це не просто приміщення для музейної колекції. Він сам є одним із найцінніших музейних експонатів Одеси.